Ф.І.Мамчур "Овочі і фрукти в нашому харчуванні"
Книжка повна рецептів та опису корисності продуктів. Таку бажано мати під рукою, оскільки кількість фактів, які не можливо прив"язати до поточної пам"яті, не дозволяє їх всіх запам"ятати.
Saturday, 2 August 2014
Павло Скоропадьский
Олександр Реєнт "Павло Скоропадський".
Прочитав книжку більше місяця назад. Все вивітрилось.
Скоропадський перший був гетьманом за часів Петра 1, Скоропадьский останній назначив себе гетьманом після перевороту в 1919 році, скинувши Центральну Раду. Переворот був досить простий, без серйозного супровтиву. Відбувся в травні 19 року, а вже в листопаді новий переворот скинув Скоропадського. За цей час Скоропадьский з командою розвів бурну діяльність, як законотворчу, так і, державницьку. Якби в нього все вийшло, то мали б гетьманат, а не інститут президенства.
Прочитав книжку більше місяця назад. Все вивітрилось.
Скоропадський перший був гетьманом за часів Петра 1, Скоропадьский останній назначив себе гетьманом після перевороту в 1919 році, скинувши Центральну Раду. Переворот був досить простий, без серйозного супровтиву. Відбувся в травні 19 року, а вже в листопаді новий переворот скинув Скоропадського. За цей час Скоропадьский з командою розвів бурну діяльність, як законотворчу, так і, державницьку. Якби в нього все вийшло, то мали б гетьманат, а не інститут президенства.
Monday, 23 June 2014
Кутузов
Кутузов, серія ЖЗЛ, автор Михайло Брагін.
Дуже мало Кутузова, дуже багато пропаганди та пафосу. Пуста книжка. Не рекомендую для читання, навіть якщо ви хочете щось нового взнати про Кутузова. Певно Вікіпедія дасть більше інформації.
Дуже мало Кутузова, дуже багато пропаганди та пафосу. Пуста книжка. Не рекомендую для читання, навіть якщо ви хочете щось нового взнати про Кутузова. Певно Вікіпедія дасть більше інформації.
Friday, 13 June 2014
Загибель Батурина
Сергій Павленко
Загибель Батурина.
Сумно читати такі книжки, оскільки вони описують трагічні випадки історії нашої держави. Втрата Батурина розглядається істориками, як поворотну точку в історії України. Можливо якби не зрада Носа, історія була написано інакше. Москва переграла Мазепу, економічно, фінансово, політично, інформаційно. Мазепі не вдалось донести свою ідею до всіх козацьких, читай олігархічних, кланів. Москва була більш переконливою.
Втрата Батурина, це не лише втрата міста, це втрата війська, озброєння та морального духу. Після цього олігархи, яким треба було дуже швидко приймати рішення захитались і засумнівались. Мазепа не мав можливості переконати всіх за цей короткий проміжок часу.. Можливо не мав достатніх комунікаційних можливостей, можливо не знав, можливо був занадто самовпевнений, або прибитий печаллю.
Московія вкрала назву Русь, і почала стрімко набирати обертів, за деякий час це вже була імперія з гарно налагодженим адмінапаратом.
Можливо підвела недолуга гетьманська бюрократія, що не повільно передавала накази, або робила це не точно. Судячи з книжки Петро зміг впливати на підконтрольні йому території видаючи накази, наприклад, про знищення запасів продовольства на шляху руху шведів. Мазепа не зміг забезпечити продовольством шведську армію.
Загалом книжка дуже переповнена зсилками на першоджерела. Читати важко. Не рекомендую, і не планую перечитувати. Окрім, якщо ви історик, чи вже маєте базу даних по темі, тоді можливо згадані імена, географічні терміни та події будуть вже близькими вам.
Загибель Батурина.
Сумно читати такі книжки, оскільки вони описують трагічні випадки історії нашої держави. Втрата Батурина розглядається істориками, як поворотну точку в історії України. Можливо якби не зрада Носа, історія була написано інакше. Москва переграла Мазепу, економічно, фінансово, політично, інформаційно. Мазепі не вдалось донести свою ідею до всіх козацьких, читай олігархічних, кланів. Москва була більш переконливою.
Втрата Батурина, це не лише втрата міста, це втрата війська, озброєння та морального духу. Після цього олігархи, яким треба було дуже швидко приймати рішення захитались і засумнівались. Мазепа не мав можливості переконати всіх за цей короткий проміжок часу.. Можливо не мав достатніх комунікаційних можливостей, можливо не знав, можливо був занадто самовпевнений, або прибитий печаллю.
Московія вкрала назву Русь, і почала стрімко набирати обертів, за деякий час це вже була імперія з гарно налагодженим адмінапаратом.
Можливо підвела недолуга гетьманська бюрократія, що не повільно передавала накази, або робила це не точно. Судячи з книжки Петро зміг впливати на підконтрольні йому території видаючи накази, наприклад, про знищення запасів продовольства на шляху руху шведів. Мазепа не зміг забезпечити продовольством шведську армію.
Загалом книжка дуже переповнена зсилками на першоджерела. Читати важко. Не рекомендую, і не планую перечитувати. Окрім, якщо ви історик, чи вже маєте базу даних по темі, тоді можливо згадані імена, географічні терміни та події будуть вже близькими вам.
Аутогенная тренировка
Лобзин, Решетникова
Аутогенная тренировка.
Нудна книжка, навіть немає нічого написати. Написана для лікарів та інших спеціалістів. Дуже багато термінів. Описується власний досвід авторів, що здійнювати запровадження АТ для свої пацієнтів. Існує невеликий екскурс в історію. Виявляються існують застереження для АТ, тобто не всі можуть займатись АТ без наслідків для здоров"я, але в цілому АТ давало позитивні результати для лікування неврозів. Давало позитивні результати коли пацієнти позитивно налаштовувались на АТ. Для скептиків досягти результату значно важче, навіть неможливо. Тому таких виводили зі складу групи, для того, щоб не збивали з пантелику інших.
Пригадую експеримент, коли три групи студентів проходили практику в киданні баскетбольного м"яча в кошик. Перша група кидала, друга лише дивилась на правильні кидки, третя лише уявляла, що кидає. Найкращі результати були звичайно першої групи, але третя група, що уявляла кидки, показала значно кращі від другої групи, що була контрольною. Тобто можливості мозку, ще не до кінця вивчені.
Не рекомендую дану книжку, якщо ви не лікар.
Аутогенная тренировка.
Нудна книжка, навіть немає нічого написати. Написана для лікарів та інших спеціалістів. Дуже багато термінів. Описується власний досвід авторів, що здійнювати запровадження АТ для свої пацієнтів. Існує невеликий екскурс в історію. Виявляються існують застереження для АТ, тобто не всі можуть займатись АТ без наслідків для здоров"я, але в цілому АТ давало позитивні результати для лікування неврозів. Давало позитивні результати коли пацієнти позитивно налаштовувались на АТ. Для скептиків досягти результату значно важче, навіть неможливо. Тому таких виводили зі складу групи, для того, щоб не збивали з пантелику інших.
Пригадую експеримент, коли три групи студентів проходили практику в киданні баскетбольного м"яча в кошик. Перша група кидала, друга лише дивилась на правильні кидки, третя лише уявляла, що кидає. Найкращі результати були звичайно першої групи, але третя група, що уявляла кидки, показала значно кращі від другої групи, що була контрольною. Тобто можливості мозку, ще не до кінця вивчені.
Не рекомендую дану книжку, якщо ви не лікар.
Saturday, 19 April 2014
Неймовірна історія правління хлорофітума першого
Олег Коцрев
Неймовірна історія правління хлорофітума першого
Повна туфта. Не несе в собі, ні інформації, ні сюжету. Якщо сюжет є, що обривається несподівано без всякої логіки. Як написано на задній обложці: Для читання в метро. Як на мене читання подібного має користь лише під газом для підвищення галюциногенного ефекту.
Не дочитав до кінця, і не планую перечитувати.
Неймовірна історія правління хлорофітума першого
Повна туфта. Не несе в собі, ні інформації, ні сюжету. Якщо сюжет є, що обривається несподівано без всякої логіки. Як написано на задній обложці: Для читання в метро. Як на мене читання подібного має користь лише під газом для підвищення галюциногенного ефекту.
Не дочитав до кінця, і не планую перечитувати.
Целебное питание. - лечебное; - повседневное; - празничное
Галина Шаталова.
Целебное питание. - лечебное; - повседневное; - празничное
Прикольна книжка. Так би мовити прочитана в потрібний час. Для тих хто цікавиться здоровим способом життя та харчуванням, і кому вже за 40-50 книжка буде актуальна. Старушка - жжет, можна сказати по-російськи. Вона різко критикує систему збалансованого харчування, і взамін пропонує свою систему, що базується на її власній інтуіції та досвіді лікаря. Вона хірург, який робив операції під час другої світової війни. Має великий досвід та авторитет, але на старості років зацікавилась дієтологією та принципами здорового харчування. Вірити чи не вірити її теорії очевидно справа особиста, але в мене склалось враження, що незважаючи на успіхи, що вона робила в лікуванні здається запущених, і списаних офіційною медициною клієнтів, ця ж офіційна медицина не признавала її. Гадаю, що причиною було не можливість повторити експеримент. Все лікування трималось на інтуїції Шаталової, і формули вона не могла пред"явити.
- Збалансоване харчування це лайно
- Їсти треба один раз на день
- Повністю відмовитись від хліба
- Їсти проросле зерно пшениці, але цікаво, що промислова пшениця зазвичай протруєга, і Шаталова мала можливість перевіряти її особисто в лабораторії. Де перевіряти пшеницю пересічному дієтарю?!
- Вранці пити соки з овочів. Особливе місце віддано буряку.
- Найбільш цікаве: люди засвоюють азот з повітря при диханні. Тому дихаючи ми харчуємось. Вона проштовхує цю ідею протягом всіє книжки.
- Арахіс - це не горіхи, а бобові, а бобові містять білок.
- На білок, а особливо білок тваринного походження у Шатлової "зуб". Критикує нещадно.
- Проштовхує теорію видового харчування, і переконує, що для виду "Людина" споконвічне харчування було вегетаріанським, і термічно оброблене м"ясо з"явилось відносно недавно.
- Горіхи - позитив однозначно, навіть попри білок, що там є.
- Теорія поглинання енергії - ще одна "цікава теорія", чим більше людина поглинає енергії, тим менше вона живе. Енергії ми отримує ззовні через випромінювання, в тому числі від екранів телевізорів. І зсередини через калорії. Звідси і ненависть до збалансованого харчування, адже воно нам тулить 2000-3000 калорій в день. Шаталова стверджує, що 500 досить.
- Не чіпає комп"ютерів, тоді їх було мало. Не наїжджає на всесвітню планшетизацію та інтернетизацію. Але ратує за відхід від цивілізації до натурального способу життя.
- Біг, обливання, правильне дихання та харчування, і ви маєте дожити до 120 років. Сама Шаталова спромоглась лише до 90 років. Чиє це досягнення генів, чи здорового способу життя чи харчування?
- Протягом книжки приводить приклади успішного застосування своєї теорії на практиці. Що звичайно вражає. Пройшла 500 км по пустелі в 60 років харчуючись по своїй системі, і навіть протягла із собою деяких свої пацієнтів.
Книжка варта для прочитання. Обов"язково прочитаю її ще раз через рік чи декілька.
Целебное питание. - лечебное; - повседневное; - празничное
Прикольна книжка. Так би мовити прочитана в потрібний час. Для тих хто цікавиться здоровим способом життя та харчуванням, і кому вже за 40-50 книжка буде актуальна. Старушка - жжет, можна сказати по-російськи. Вона різко критикує систему збалансованого харчування, і взамін пропонує свою систему, що базується на її власній інтуіції та досвіді лікаря. Вона хірург, який робив операції під час другої світової війни. Має великий досвід та авторитет, але на старості років зацікавилась дієтологією та принципами здорового харчування. Вірити чи не вірити її теорії очевидно справа особиста, але в мене склалось враження, що незважаючи на успіхи, що вона робила в лікуванні здається запущених, і списаних офіційною медициною клієнтів, ця ж офіційна медицина не признавала її. Гадаю, що причиною було не можливість повторити експеримент. Все лікування трималось на інтуїції Шаталової, і формули вона не могла пред"явити.
- Збалансоване харчування це лайно
- Їсти треба один раз на день
- Повністю відмовитись від хліба
- Їсти проросле зерно пшениці, але цікаво, що промислова пшениця зазвичай протруєга, і Шаталова мала можливість перевіряти її особисто в лабораторії. Де перевіряти пшеницю пересічному дієтарю?!
- Вранці пити соки з овочів. Особливе місце віддано буряку.
- Найбільш цікаве: люди засвоюють азот з повітря при диханні. Тому дихаючи ми харчуємось. Вона проштовхує цю ідею протягом всіє книжки.
- Арахіс - це не горіхи, а бобові, а бобові містять білок.
- На білок, а особливо білок тваринного походження у Шатлової "зуб". Критикує нещадно.
- Проштовхує теорію видового харчування, і переконує, що для виду "Людина" споконвічне харчування було вегетаріанським, і термічно оброблене м"ясо з"явилось відносно недавно.
- Горіхи - позитив однозначно, навіть попри білок, що там є.
- Теорія поглинання енергії - ще одна "цікава теорія", чим більше людина поглинає енергії, тим менше вона живе. Енергії ми отримує ззовні через випромінювання, в тому числі від екранів телевізорів. І зсередини через калорії. Звідси і ненависть до збалансованого харчування, адже воно нам тулить 2000-3000 калорій в день. Шаталова стверджує, що 500 досить.
- Не чіпає комп"ютерів, тоді їх було мало. Не наїжджає на всесвітню планшетизацію та інтернетизацію. Але ратує за відхід від цивілізації до натурального способу життя.
- Біг, обливання, правильне дихання та харчування, і ви маєте дожити до 120 років. Сама Шаталова спромоглась лише до 90 років. Чиє це досягнення генів, чи здорового способу життя чи харчування?
- Протягом книжки приводить приклади успішного застосування своєї теорії на практиці. Що звичайно вражає. Пройшла 500 км по пустелі в 60 років харчуючись по своїй системі, і навіть протягла із собою деяких свої пацієнтів.
Книжка варта для прочитання. Обов"язково прочитаю її ще раз через рік чи декілька.
Monday, 31 March 2014
История розги.
Репринт з дореволюційного видання. Автор розповідає дуже гладко і цікаво, але складається враження, що більшість з того, що він пише вигадано, і не має підтвердження. Тому стає не цікаво, бо дуже багато фактів, які навряд чи вдасться запам"ятати, і як не несуть якоїсь користі.
Можна читати для розваги, або для розширення ерудиції. Хоча маю сумнів, що сила-силенна фактів, які наведенні автором є правдою. Не дочитав до кінця. Не брав для читання другий том. Не планую перечитувати.
Можна читати для розваги, або для розширення ерудиції. Хоча маю сумнів, що сила-силенна фактів, які наведенні автором є правдою. Не дочитав до кінця. Не брав для читання другий том. Не планую перечитувати.
Мельє. Біографія під авторством
Що я чекав:
Книжка "Мельє", це біографія якогось сільського священника. Книжка надрукована в Радянські часи, в серії ЖЗЛ, життя видатних людей. Тому, я чекав познайомитись з біографією видатної людини. Що жила років 200 до цього, часу. Я чекав взнати наскільки визначною є Мельє, якщо йому присвячено цілу книжку. Який він вніс вклад в розвиток цивілізації чи громадської думки.
Що я прочитав.
Мельє сільський священник, що правив десь в якомусь французькому селі, в епоху Людовіка 14. Наскільки, я пам"ятаю з курсу шкільної історії, що цей Людовік довів Францію до ручки, що йому належить вислів "Після мене хоч потоп". І що через якийсь час Людовіку 16 відтяли за це голову. Цей Мельє навіть не дожив до французької революції, помер задовго до неї. Десь в році 1720, революція вибухнула в 1789. Чим же він заслужив стільки уваги. Він видав книжку, а точніше написав заповіт у розмірі книжки. Причому його обережність підказала написати даний заповіт в трьох екземплярах. Оскільки він був десь на 300 сторінок, і якщо врахувати, що писався вручну, можна оцінити вчинок цього священника. Всі три екземпляри були віддані в три різних руки. Перша, здається в канцелярію місцевої управи, друга місцевому нотаріусу, що в принципі одне, і теж, а оскільки вся, що там було написано, було суцільною крамолою, то ці два екземпляри були знищенні на місці. Третій екземпляр мав щасливішу історію, був надісланий якомусь знайомому юристу, котрий дав це почитати, комусь, хто мав просвітнцьке хоббі, і цікавився революційними ідеями, що поширювати тодішні просвітителі, такі, як Руссо, Дідро, та іже з ними. Цей чоловік мав таку собі друкарню, чи щось на кштал, і йому вдалось опублікувати "Заповіт" Мельє, що одразу попав реєстр забороненою літератури, що і спричинило його шалену популярність.
Сам Мельє, очевидно закінчив життя самогубством, його задумка очеидно було, щоб прибуття заповіту за призначенням, і його смерть пройшли одночасно. І заповіт був прочитаний. Але чиновники, розгадали задум, і спираючись на якісь юридичні пункти, не стали розглядати заповіт самогубці. І лише чудо зробило не марою титанічну працю священники. Як треба було довести країну до зубожіння, щоб священник став атеїстом.
Судячи з усього, що священник мав якісь проблеми з місцевою владою, і програв, оскільки корупція була всюди, і суди теж були дуже сильно корумповані. Він розчарувався у владі та в Бозі, на старість років став атеїстом. Цей пункт батюшка - атеїст, виявився дуже зручним для радянської пропагандистської машини, що вони вирішили навіть присвятити йому цілу книжку. Хоча інтернет теж згадує про Мельє, очевидно він був популярною особою насправді. Цікаво було б запитати в пересічного француза, чи знає він хто такий Мельє. Пересічний радянський школяр про Мельє ні духом, ні словом.
Книжка пропагандистська, багато води та повторів, але читається легко, і дає уявлення про Мельє, з точки зору радянською епохи.
Можна не читати. Достатньо цих зслилок.
Англ. http://en.wikipedia.org/wiki/Jean_Meslier
Укр http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94
Рос http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B5,_%D0%96%D0%B0%D0%BD
Що отримав.
Отримав трішки інформації про часи, що передували французькій революції. Маю маленьку уяву про Мельє, котрий виявляється був в свій час популярний. І хоча я не відчув духу епохи, що передувала французькій революції, бо мало фактів про життя священника, і які втрачені, оскільки Мельє майже не мав ніяких соціальних контактів, що могли пролити більше світла на його життя.
- Поршнев Б. В. Мелье. М., 1964.
Що я чекав:
Книжка "Мельє", це біографія якогось сільського священника. Книжка надрукована в Радянські часи, в серії ЖЗЛ, життя видатних людей. Тому, я чекав познайомитись з біографією видатної людини. Що жила років 200 до цього, часу. Я чекав взнати наскільки визначною є Мельє, якщо йому присвячено цілу книжку. Який він вніс вклад в розвиток цивілізації чи громадської думки.
Що я прочитав.
Мельє сільський священник, що правив десь в якомусь французькому селі, в епоху Людовіка 14. Наскільки, я пам"ятаю з курсу шкільної історії, що цей Людовік довів Францію до ручки, що йому належить вислів "Після мене хоч потоп". І що через якийсь час Людовіку 16 відтяли за це голову. Цей Мельє навіть не дожив до французької революції, помер задовго до неї. Десь в році 1720, революція вибухнула в 1789. Чим же він заслужив стільки уваги. Він видав книжку, а точніше написав заповіт у розмірі книжки. Причому його обережність підказала написати даний заповіт в трьох екземплярах. Оскільки він був десь на 300 сторінок, і якщо врахувати, що писався вручну, можна оцінити вчинок цього священника. Всі три екземпляри були віддані в три різних руки. Перша, здається в канцелярію місцевої управи, друга місцевому нотаріусу, що в принципі одне, і теж, а оскільки вся, що там було написано, було суцільною крамолою, то ці два екземпляри були знищенні на місці. Третій екземпляр мав щасливішу історію, був надісланий якомусь знайомому юристу, котрий дав це почитати, комусь, хто мав просвітнцьке хоббі, і цікавився революційними ідеями, що поширювати тодішні просвітителі, такі, як Руссо, Дідро, та іже з ними. Цей чоловік мав таку собі друкарню, чи щось на кштал, і йому вдалось опублікувати "Заповіт" Мельє, що одразу попав реєстр забороненою літератури, що і спричинило його шалену популярність.
Сам Мельє, очевидно закінчив життя самогубством, його задумка очеидно було, щоб прибуття заповіту за призначенням, і його смерть пройшли одночасно. І заповіт був прочитаний. Але чиновники, розгадали задум, і спираючись на якісь юридичні пункти, не стали розглядати заповіт самогубці. І лише чудо зробило не марою титанічну працю священники. Як треба було довести країну до зубожіння, щоб священник став атеїстом.
Судячи з усього, що священник мав якісь проблеми з місцевою владою, і програв, оскільки корупція була всюди, і суди теж були дуже сильно корумповані. Він розчарувався у владі та в Бозі, на старість років став атеїстом. Цей пункт батюшка - атеїст, виявився дуже зручним для радянської пропагандистської машини, що вони вирішили навіть присвятити йому цілу книжку. Хоча інтернет теж згадує про Мельє, очевидно він був популярною особою насправді. Цікаво було б запитати в пересічного француза, чи знає він хто такий Мельє. Пересічний радянський школяр про Мельє ні духом, ні словом.
Книжка пропагандистська, багато води та повторів, але читається легко, і дає уявлення про Мельє, з точки зору радянською епохи.
Можна не читати. Достатньо цих зслилок.
Англ. http://en.wikipedia.org/wiki/Jean_Meslier
Укр http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94
Рос http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B5,_%D0%96%D0%B0%D0%BD
Що отримав.
Отримав трішки інформації про часи, що передували французькій революції. Маю маленьку уяву про Мельє, котрий виявляється був в свій час популярний. І хоча я не відчув духу епохи, що передувала французькій революції, бо мало фактів про життя священника, і які втрачені, оскільки Мельє майже не мав ніяких соціальних контактів, що могли пролити більше світла на його життя.
Wednesday, 29 January 2014
Трипільська культура.
Недочитав до кінця. Але практично прочитав всю книжку, і зробив для себе певні висновки. Трішки нудна книжка. Можливо для спеціалістів або тих хто цікавиться темою це було б цікаво.
Археологи використовують метод аналізу напіврозпаду ізотопів Вуглецю 13 для датування віку знахідок. Оце все, що я черпнув з книжки. Інформації дуже багато, запам"ятати її неможиливо. Емоційно прив"язати також. Жили люди дуже давно будували будинки, міста, вирощували сільськогогосподарські культури. Потім настав якийсь катаклізм, і цивілізація припринилась. Не виключено, що похолодання.
Археологи використовують метод аналізу напіврозпаду ізотопів Вуглецю 13 для датування віку знахідок. Оце все, що я черпнув з книжки. Інформації дуже багато, запам"ятати її неможиливо. Емоційно прив"язати також. Жили люди дуже давно будували будинки, міста, вирощували сільськогогосподарські культури. Потім настав якийсь катаклізм, і цивілізація припринилась. Не виключено, що похолодання.
Wednesday, 15 January 2014
Трипілька культура, Сельє.
2014 рік почав з того, що вирішив прочитати 24 книжки українською та російськими мовами. Це моя новорічний обов"язок. Книжки мають бути науково-популярного характеру. По 2 тижні на книжку. Читаю методом швикочитання. Якщо книжка нудна чи незрозуміла, то більше 2 тижнів на ній не зависну.
Перші дві книжки взяв на днях в обласній бібліотеці. Виявляється, що там можна взяти не будь-яку книжку, але лише наявні в абонементному відділі. Перша книжка, якою відкрив сезон називається "Трипільська Культура" від авторів Бурдо та Вітейко. Друга біографія Мельє, хто такий не знаю, але жив десь біля французької революції.
Перші дві книжки взяв на днях в обласній бібліотеці. Виявляється, що там можна взяти не будь-яку книжку, але лише наявні в абонементному відділі. Перша книжка, якою відкрив сезон називається "Трипільська Культура" від авторів Бурдо та Вітейко. Друга біографія Мельє, хто такий не знаю, але жив десь біля французької революції.
Subscribe to:
Posts (Atom)