Мельє. Біографія під авторством

• Поршнев Б. В. Мелье. М., 1964.

Що я чекав:
Книжка "Мельє", це біографія якогось сільського священника. Книжка надрукована в Радянські часи, в серії ЖЗЛ, життя видатних людей. Тому, я чекав познайомитись з біографією видатної людини. Що жила років 200 до цього, часу. Я чекав взнати наскільки визначною є Мельє, якщо йому присвячено цілу книжку. Який він вніс вклад в розвиток цивілізації чи громадської думки.

Що я прочитав.
Мельє сільський священник, що правив десь в якомусь французькому селі, в епоху Людовіка 14. Наскільки, я пам"ятаю з курсу шкільної історії, що цей Людовік довів Францію до ручки, що йому належить вислів "Після мене хоч потоп". І що через якийсь час Людовіку 16 відтяли за це голову. Цей Мельє навіть не дожив до французької революції, помер задовго до неї. Десь в році 1720, революція вибухнула в 1789. Чим же він заслужив стільки уваги. Він видав книжку, а точніше написав заповіт у розмірі книжки. Причому його обережність підказала написати даний заповіт в трьох екземплярах. Оскільки він був десь на 300 сторінок, і якщо врахувати, що писався вручну, можна оцінити вчинок цього священника. Всі три екземпляри були віддані в три різних руки. Перша, здається в канцелярію місцевої управи, друга місцевому нотаріусу, що в принципі одне, і теж, а оскільки вся, що там було написано, було суцільною крамолою, то ці два екземпляри були знищенні на місці. Третій екземпляр мав щасливішу історію, був надісланий якомусь знайомому юристу, котрий дав це почитати, комусь, хто мав просвітнцьке хоббі, і цікавився революційними ідеями, що поширювати тодішні просвітителі, такі, як Руссо, Дідро, та іже з ними. Цей чоловік мав таку собі друкарню, чи щось на кштал, і йому вдалось опублікувати "Заповіт" Мельє, що одразу попав реєстр забороненою літератури, що і спричинило його шалену популярність.

Сам Мельє, очевидно закінчив життя самогубством, його задумка очеидно було, щоб прибуття заповіту за призначенням, і його смерть пройшли одночасно. І заповіт був прочитаний. Але чиновники, розгадали задум, і спираючись на якісь юридичні пункти, не стали розглядати заповіт самогубці. І лише чудо зробило не марою титанічну працю священники. Як треба було довести країну до зубожіння, щоб священник став атеїстом.

Судячи з усього, що священник мав якісь проблеми з місцевою владою, і програв, оскільки корупція була всюди, і суди теж були дуже сильно корумповані. Він розчарувався у владі та в Бозі, на старість років став атеїстом. Цей пункт батюшка - атеїст, виявився дуже зручним для радянської пропагандистської машини, що вони вирішили навіть присвятити йому цілу книжку. Хоча інтернет теж згадує про Мельє, очевидно він був популярною особою насправді. Цікаво було б запитати в пересічного француза, чи знає він хто такий Мельє. Пересічний радянський школяр про Мельє ні духом, ні словом.

Книжка пропагандистська, багато води та повторів, але читається легко, і дає уявлення про Мельє, з точки зору радянською епохи.

Можна не читати. Достатньо цих зслилок.
Англ. http://en.wikipedia.org/wiki/Jean_Meslier

Укр http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94

Рос http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B5,_%D0%96%D0%B0%D0%BD

Що отримав.
Отримав трішки інформації про часи, що передували французькій революції. Маю маленьку уяву про Мельє, котрий виявляється був в свій час популярний. І хоча я не відчув духу епохи, що передувала французькій революції, бо мало фактів про життя священника, і які втрачені, оскільки Мельє майже не мав ніяких соціальних контактів, що могли пролити більше світла на його життя.